Закон про домашнє насильство як він відіб’ється на дітях

Закон про домашнє насильство як він відіб'ється на дітях

Розповідає наш експерт, психолог-консультант, письменник Тетяна Огнєва-Сальвоні.

Текст: Тетяна Огнєва-Сальвоні · 13 січня 2017

У Держдумі в першому читанні прийняли закон про домашнє насильство. Раніше за побиття члена сім’ї заводили кримінальну справу. Тепер не будуть. По крайней мере, на перший раз пробачать. Правда, законотворці на чолі з ініціатором проекту, відомої пані Мізуліной, уточнюють: пробачать тільки синці та садна. Якщо здоров’ю буде завдано більш серйозної шкоди, то кримінальну справу на тирана заведуть відразу ж.

Виходить, що якщо мама буде ходити з фінгалом під оком або розбитою губою, то і нічого страшного. А ось якщо тато сп’яну їй ребра переламає, тоді, може, і покарають.

Закон про домашнє насильство як він відіб'ється на дітях

А як же діти? Яке їм дивитися, як мама судорожно замазують синці вранці і плаче, поки тато не бачить? Як це відіб’ється на їх психіці? Про це нам розповіла психолог-консультант Тетяна Огнєва-Сальвоні.

Побої в сім’ї, особливо регулярні, це симптом так званої дисфункциональной сім’ї, яка складається з тих, хто теж в свою чергу вихований в дисфункциональной сім’ї. В якій не прийнято розмовляти по суті, де грають в самі заплутані і жорстокі психологічні ігри. Але тим не менше це сім’я. Ми звикли бачити будь-яку конфліктну ситуацію в контрастних тонах – чорний, білий, поганий, хороший, цього захищаємо, а цього засуджуємо. Якщо один апріорі чудовисько, а інший апріорі жертва, то таке сприйняття відрізає нас в цілому від розуміння ситуації. Ярлики можна скільки завгодно навішувати. Погляньмо без оцінок. Чому одна людина піднімає руку на іншу людину? Це відбувається від безсилля, від нестачі слів для позначення того, що він відчуває і чого хоче, від нерозуміння себе, від того, що у людини самого всередині таке пекло, що він вже не може його стримувати, і це пекло виливається назовні. Злість в душі сімейного тирана зашкалює. А за злістю стоїть його власна непрожите гігантська біль. У домашнього тирана – перелякана душа. Чому, це вже індивідуальні причини. Він б’ється від страху, який став його натурою. Він не знає, як по-іншому будувати відносини. А здоровий контакт і близькість його лякають. Ймовірно, колись у ранньому, самому чимному віці він отримав велику травму, з якою не впорався. Тому за страхом стоїть величезний сором, настільки величезний, що найлегше для цього типу людей – заглушити його алкоголем. Сором знаходиться там, де людина не впорався. А йому не вистачає мужності це просто побачити.

Дружини домашніх тиранів теж виховуються готовими до таких відносин, так як у них перед очима є досвід їх дисфункциональной сім’ї. Не буває такого, що дівчинка з благополучної, психологічно повноцінної сім’ї раптом вийшла заміж за алкоголіка-дебошира і прожила з ним все життя, терплячи побої. Якщо вона і вийде, то терпіти не буде, у неї немає для цього ресурсів. А у дочки батька-тирана є ресурс витримування психічно неврівноваженої людини поруч з собою. Вона – готова жертва, тому з нею навіть потенційний тиран стане реальним тираном. Вона йому це дозволить, часто неусвідомлено. Хлопчики, як правило, стають на захист матері. І згодом їм уже в дорослому житті складно вийти з тіні впливу материнської фігури. Вони ніби займають місце захисника поряд з мамою, здебільшого свого серця залишаються поряд з нею. А з іншими жінками якщо і вдається побудувати відносини, то це хворобливі історії. Такі хлопці нерідко закохуються в жінок з важкою долею, яких треба рятувати або захищати. Спокійні, благополучні жінки без істерик їх мало цікавитимуть.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code