До якого віку потрібно грати з дитиною батькам

До якого віку потрібно грати з дитиною батькам

Виховання дітей завжди було самим важким і відповідальним справою батьків. Причому не одного з них, а обох. Адже тільки повноцінно розуміючи тата і маму, дитина виростає в доброзичливій середовищі розумних відносин.

Всі малі діти вимагають максимальної уваги до себе, навколишній світ вони сприймають, як гру, в якій все цікаво і захоплююче, і в даній грі в обов’язковому порядку повинні брати участь батьки малюка, які його розвивають своїми розповідями про те, що малюк бачить, як ставиться до того чи іншого предмету, можна його чіпати ручками чи ні. Дорослішаючи, дитина захоплюється серйознішими іграми, які також впливають на логіку розвитку мислення.

Грати з дитиною можна в різних формах – розважальної, розвиваючої, яка відпочиває. Однак всі, хто має дітей знає, що є моменти втоми, коли з дитиною просто немає сил грати, коли він цього потребує. Як же бути батькам у даній ситуації, і до якого ж віку грати з дитиною безвідмовно?

Багато психологів рекомендують усувати від себе потихеньку дитини у віці від 2-х до 3-х років, коли малюка готують до походу в садок. Саме в цей період малюк повинен усвідомити, що він якась самостійна частина суспільства, в якому не завжди присутні батьки. Але, коли малюк повертається додому після трудового насиченого дня, йому в обов’язковому порядку потрібна увага. В даний час різноманітні ігри для дівчаток і хлопчиків можна знайти в мережі Інтернет або ж придбати книги з іграми.

До якого віку потрібно грати з дитиною батькам

У віці від 4-х до 5-ти років дитина вже має друзів, граючи з ними, батьки йому не потрібні, однак погляд тата або мами завжди повинен стежити за тим, де малюк перебувати в цілях його безпеки. Найчастіше в такому віці увагу дитина вимагає перед сном у вигляді улюбленої казки, яку читають по черзі мама з татом.
У віці 6-ти-7-ми років дитина може грати цілком самостійно, не вимагаючи уваги батьків в підтримці сюжету.

Дана вікова шкала ефективна, якщо дитині з самого моменту народження приділяли максимум уваги, цікавилися його проблемами і потребами, навчили найменшого терпінню і повазі.

Будь-люблячий батько завжди знайде час пограти зі своїм чадом в вільні хвилини, не рахуючи даний процес якоїсь зобов’язалівкою, але і не варто забувати про те, що дитина повинна вчитися бути самостійним і для цього повинен навчитися деякий час обходитися без тата і мами. Надмірна дитяча опіка може також дати негативні наслідки в майбутньому.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code