Актор відповів на запитання читачів «Антени».
Текст: Олена Мільчановска · 11 грудня 2019 ·
– 11 грудня вам виповнюється 70 років. будете відзначати?
– Мені дали чотири вихідних дня від зйомок, і ми всією сім’єю – з дружиною і сином – летимо до Ватикану дивитися Сикстинську капелу. 65 років ми відмінно справили на італійському озері Гарда і в Вероні. Не люблю, коли мене вшановують, відчуваю себе ніяково. Сім’я хотіла влаштувати таке широке святкування на 60-річчя, що я рознервувався і навіть потрапив в реанімацію: серце прихопило. З тих пір на особисті дати намагаюся виїхати подалі і провести їх тільки з найближчими.
– Ви один з найбільш затребуваних російських акторів. Де зараз знімаєтеся?
– Зараз я знімаюся в головній ролі, що досить складно для мого віку. Їх в основному грають молоді, а я давно перейшов на ролі пап і навіть дідусів. А це новий телевізійний проект під назвою «Стара гвардія», де три провідних персонажа – три слідчого. Вони давно на пенсії, але розслідують справи двадцятирічної давності, вже закриті, звичайно, не справжні, а придумані сценаристами. Мої партнери – Дмитро Астрахан і Борис Галкін. Планується 20 серій, кожна – розкриття однієї справи.
– Чи вдається при такій зайнятості викроїти час на хобі – різьблення по дереву? Що останнім змайстрували?
– Дуже рідко. Знімаюся кожен день по 12 годин, так що більше ні на що часу не залишається. Майстерня моя знаходиться на дачі. Якби вона була вдома, то, може, вдавалося б більше, але я приїжджаю зі зйомок годин в 10 вечора, а їду в 8 – 9 ранку. Дуже втомлююсь. Всі вільні від зйомок дні також завантажені – виставами і зйомками програми «Останній день» на каналі «Зірка». Вже мрію про новорічних вихідних, щоб дістатися до майстерні і попрацювати там. В останні роки роблю різьблені дерев’яні ікони. У нас є книга про старовинне російське антикваріат, по якій змайстрував минулого літа буфет для басейну. Зараз працюю над поличкою. Поки не знаємо, куди її повісимо, але дружина каже, що виходить дуже красиво.
– Як на вас не подивишся, у вас незмінно білосчимна посмішка до вух. Чи буває у вас поганий настрій і, якщо так, як з ним боретеся?
– Я дуже позитивна людина. По місяцю Стрілець, а це – легкі по життю люди, вони не сумують, а можуть подолати будь-які труднощі, як показало і моє студентство. Було потрібно – йшов і працював. Батьки були бідні і не могли надсилати грошей, яких на життя в Москві не вистачало. Стипендію отримував крихітну – 27 рублів. Але не скаржився, а просто пішов і знайшов нічну роботу – мийником в метро через день. З ранку тупотів на лекції. З третього курсу перейшов на вигіднішу підробіток – мийником в шашличної. Вона закривалася о пів на дванадцяту, я прибирав її, а потім залишався там як сторожа до 7 години ранку, коли заступали кухаря. Але зате мене днем там годували обідом, а решта шашлики мені давали в поліетиленовому пакеті, і я годував ними друзів в гуртожитку. А отримував більше, чим коли закінчив Школу-студію МХАТ і влаштувався за фахом. У театрі оклад 85 рублів – практично мінімум, щоб прожити. А в шашличної заробляв 120 карбованців, але часу ні на що, крім прямих обов’язків і смачного обіду, не залишалося. Так що підробітками я займався лише в молодості. Але для мене це не проблема. Всі проблеми можна вирішити, якщо, звичайно, це не трагедії, а трагедії в житті рідкісні. Тому я життя зустрічаю з посмішкою, поганим настроєм не страждаю.
– Вас можна назвати азартною людиною? Чи любите ви ризикувати?
– Стрільці – азартні люди, мене рятує тільки рік Бика. Бик – людина домашня і працьовитий. Я теж роботящий, але все роблю граючи. Ще я авантюрний. Ми живемо на останньому поверсі в центрі, і якось давно я задумав купити горище і побудувати там синові Василю (йому зараз 42 роки) квартиру. І цю авантюру я провернув, але займався нею 8 років! Житло вийшло прекрасним, син так наді мною під дахом і живе.
– Які страви крім тпопорадиційного олів’є будуть на вашому новорічному столі?
– Люблю запечене порося, а дружина – ні, але все одно для мене готує чимку. Ще подобається качка з яблуками, лікарі вже не порадять вживати таку жирну їжу, так що замість качки у нас в останні роки – курочка з чорносливом. Новий рік ми тпопорадиційно зустрічаємо всією сім’єю і, після того як побудували заміський будинок, ще й з нашими сусідами. Після півночі виходимо у двір, запускаємо феєрверки.
– Чи дотримуєтеся ви в якісь акторські забобони?
– Зрозуміло, я в них вірю. Якщо упустити текст зі своєю роллю, потрібно обов’язково на нього сісти і піднімати не окремо, а разом зі своїм тілом, інакше цей текст від тебе віддалиться і ти не зможеш з ним працювати. Якщо герою доводиться вмирати, то я вимагаю, щоб це було чітко за кадром. Не дозволяю знімати, як я вмираю або лежу в труні. Щось адже збувається. Наприклад, у Нонни Мордюкової її син Володимир Тихонов лежав у труні і вона його оплакувала за сценарієм (в драмі «Російське поле» 1971 року. – Прим. «Антени»), і так і сталося в житті, що помер раніше за неї (в 1990 році у віці 40 років. – Прим. «Антени»). Це величезне горе підірвало їй здоров’я. Можливо, це збіг, але коли таке відбувається, мимоволі стаєш забобонним і намагаєшся чогось не робити.